Опис досвіду роботи вчителя української мови і літератури
Кантор Оксани Іванівни
Сучасні умови життя вимагають від школи не тільки дати учням знання, а й підготувати їх до життя в суспільстві, зробити конкурентоспроможними особами. Цьому сприяє інтерактивне навчання, адже воно дає можливість створення комфортних умов навчання, за яких кожен учасник процесу відчуває свою інтелектуальну спроможність. Тому працюю над проблемою «Активізація розумової діяльності учнів шляхом використання інтерактивних методів навчання»
Об΄єктом дослідження є процес навчання української мови та літератури учнів середньої загальноосвітньої школи, а предметом дослідження – активізація розумової діяльності учнів шляхом використання інтерактивних методів навчання.
Мета діяльності вчителя – переорієнтація пасивного навчання на творчу співпрацю. Завдання: створити комфортні умови для навчання, атмосферу співробітництва, домогтися максимального засвоєння матеріалу, вироблення практичних умінь та навичок, розвивати зв'язне мовлення, комунікативні вміння й навички, творчі здібності, утверджувати активну громадську позицію, виховувати повагу і терпимість до думки ближнього, шанобливе ставлення до національних надбань народу, любов до Вітчизни.
Шляхи реалізації проблеми: інтерактивні технології кооперативного навчання, технології колективно-групового навчання, технології опрацювання дискусійних питань, технології ситуативного моделювання.
Ефективність уроків мови й літератури підвищую використанням технологій кооперативного навчання. Часто застосовую роботу в парах. На уроках української літератури практикую виконання таких завдань у парах: взяти уявне інтерв'ю в Ліни Костенко, розробити питання до героїв твору
О. Кобилянської “Земля, визначити віршовий розмір поезії, скласти діалог “В Криму” від імені Ганнусі й Павлуся (А. Чайковський “За сестрою”), скласти діаграму Вена за образами Карпа і Лавріна(І. Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я”), заповнити таблицю “Естетичні вподобання О. Довженка»
Робота в парах стимулює активність учнів і на уроках мови. Пропоную зредагувати текст з дієприслівниковими зворотами, поширити називні речення другорядними членами, написати анотацію на прочитану книгу, заповнити таблицю “Розряди займенників”, скласти діалог “В бібліотеці”, використовуючи професіоналізми, скласти сенкан зі словами іншомовного походження, перевірити словниковий диктант, написати розписку, доручення, визначити доречність вживання слів іншомовного походження.
Для збору інформації, вивчення об'ємного матеріалу за короткий час, інтенсивної перевірки знань застосовую роботу в групах. Практикую використання методу «Спільний проект» (Поділ іменників на відміни, “Вічність краси” (за Довженком). Групи отримують завдання, згодом з відповідей представників різних груп складається спільний проект.
Метод «Карусель» дає можливість одночасного включати всіх учасників у діяльність. Наприклад, перевірити знання термінів з лексикології, правил вживання апострофа, вивчити тему «Розвиток літературного процесу 20-х р. ХХ ст.», охарактеризувати образи «Зачарованої Десни»О.Довженка, здійснити ідейно-художній аналіз поезії.
В ротаційні (змінювані) трійки об’єдную учнів для вивчення способів дієслова, української еміграційної літератури (Літературні школи)
Методом «Два-чотири-всі разом» учні вивчають тему «Поділ дієслів на дієвідміни», визначають особливості поезії бароко.
«Коло ідей» застосовую для вирішення суперечливих питань під час вивчення риторики Стародавньої Греції та Риму. Також за допомогою цього методу залучаю багатьох учасників до обговорення літературно-критичних праць І. Франка.
«Синтез думок» спонукає до співпраці учнів під час вивчення теми «Закінчення -а, -я, -у, -ю в іменників чоловічого роду». Також, характеризуючи образ Гриця Бобренка (Л. Костенко “Маруся Чурай”), учні роблять записи на аркушах, передають їх іншим групам, а потім експертам, які здійснюють загальний звіт з проблеми.
Метод «Акваріум» застосовую при вивченні різновидів односкладних речень, учні шукають відповідь на питання: Степан Радченко – цілісна людина? (В. Підмогильний “Місто”)
Виробленню вміння чітко і лаконічно висловлювати думку, колективному вирішенню складних проблем сприяє використання технологій колективно-групового навчання. «Мікрофон » дає можливість кожному учневі визначити ознаки тексту, основні мотиви творчості П. Тичини, назвати стилі мовлення, риси романтизму, представників еміграційної літератури.
«Мозковий штурм» застосовую для продукування якомога більше ідей щодо проблеми від всіх учнів протягом обмеженого часу. Наприклад: назвати види підрядних речень, літературні організації 20-х р. ХХ ст., ознаки якісних прикметників, риси імпресіонізму.
Використовуючи метод «Незакінчені речення», даю учням можливість працювати над формою висловлення власних ідей. Пропоную доповнити такі речення: Біографія Лесі Укрїнки мене захоплює …В називному реченні не може бути другорядного члена …
«Аналіз ситуацій» сприяє вирішенню дилеми. Звертаюся до нього при вивченні правопису прислівників і синонімічних сполук прийменників з іменниками, під час розв’язання конфлікту між Мотрею і Кайдашихою
(І. Нечуй-Левицький “Кайдашева сім‘я”)
Метод "Ажурна пилка"( Мозаїка) використовую при вивченні історичної драматургії Старицького. Кожній групі запропоновано прочитати твір: "Богдан Хмельницький", "Маруся Богуславка", "Остання ніч". В "Домашніх групах" діти обговорюють твори. Згодом помінялися групами і утворили "Експертні". Завдання - почерпнути якнайбільше інформації про невідомий твір. Учасники, повернувшись знову у "Домашні групи", діляться здобутою інформацією. В кінці уроку діагностую рівень засвоєння знань, проводжу літературний диктант.
До «Броунівського руху» звертаюся, вивчаючи способи словотвору в 6 класі , драми Карпенка-Карого "Бурлака", "Сава Чалий", "Безталанна".
Можливість самовизначення, зростання навичок співробітництва в соціальному аспекті досягається застосуванням технології ситуативного моделювання. Проводжу уроки-збори («Ділові папери. Протокол», «Творчість письменників “Празької школи”), уроки- асамблеї(«Феномен Розстріляного Відродження» , «Діалектизми – ознака регіонального колориту»), уроки-засідання комісії з національних питань (“Енеїда”
І. Котляревського – енциклопедія народознавства; “Тіні забутих предків”
М. Коцюбинського – пам'ятник Гуцульщині)
Навички критичного мислення, уяву розвиваю за допомогою імітаційних ігор(« Пісня – засіб характеристики в “Наталці Полтавці”»,
« Український світ “Марусі” Г. Квітки-Основ’яненка»)
Набуттю життєвого досвіду, розвитку уяви, артистизму, отриманню конкретних навичок учнів сприяє використання методу "Рольова гра". Під час вивчення поетичної творчості Тараса Шевченка у 5 класі проводжу театралізований урок, де діють персонажі з дитинства Тараса. Гру за ролями використовую в 10 класі під час вивчення інтимної лірики Франка. Розділяє ролі Франка, Ольги Рошкевич, Юзефи Дзвонковської, Целіни Зигмунтовської, Ольги Хоружинської. Розігруються сцени їх зутсрічей, читаються листи, поезії.
Здобуттю практичного досвіду в учнів сприяють громадські слухання. На них виношу такі питання: «Облудність українізації
(М. Куліш “Мина Мазайло”; «Суржик – ознака безкультур'я» )
Спрощене судове слухання проводжу на такі теми: «Чіпка – борець за справедливість чи злочинець», «Антигуманний образ панночки (Марко Вовчок “Інститутка”)
Важливим засобом активізації пізнавальної діяльності учнів вважаю технології опрацювання дискусійних питань. Найчастіше використовую метод «Прес». Виношу такі питання, які б вимагали двозначної відповіді: «Жінки І. Франка-джерело натхнення чи завада творчості», «Багатством живиться тіло, а душу звеселяє споріднена праця»
«Незакінчений ланцюжок» допомагає розглянути полярні точки зору , наприклад, постмодернізм – виклик суспільству чи викривлене світосприйняття, хто є хто? (“Федько-халамидник”)
Методи «Займи позицію», «Зміни позицію » використовую для демонстрації розмаїття поглядів на проблему (“Камінний хрест” – шедевр експресіонізму? Сім’я П. Ангела – “неприступна фортеця” чи “монархія, що розпадається”? Мавка – символ волі? Фанатичне служіння революції чи людське Я (М. Хвильовий “Я (Романтика)”)
Формую навички аргументації та відстоювання своєї думки такою формами роботи, як «Дискусія».( «Футуризм – “крок до Європи” чи регрес в літературі?», « Сімейна зрада – шлях до щастя? (У. Самчук “Марія”)»;
ток-шоу («В. Винниченко –“літературний геній чи великий партач життя”»
Проводжу різні уроки: урок- психологічне дослідження
(В. Стефаник “Камінний хрест” ), урок-презентація “Тричі мені являлася любов”, урок-інсценізація ( І. Карпенко-Карий “Сто тисяч” ), урок- круглий стіл. «Виток злочину братовбивства»(О. Кобилянська “Земля”), урок- семінар “Віртуальний музей Лесі Українки”, урок-спомин “Життєвий шлях В.Стуса ”, урок-подорож “Мандрівка до острова Дієприслівник”, урок-спостереження “Твір-опис природи за картиною”, урок-гра “Твір-опис тварини ”, урок-КВК “Іменник. Узагальнення вивченого”, урок-народознавчий аспект “Фразеологізми”, урок-аукціон “Розряди прикметників”.
Отже, для підвищення ефективності уроків словесності поєдную традиційні методи навчання й інтерактивні технології. Це сприяє виробленню інтелектуальної працьовитості учнів, розвитку їх творчих здібностей, вчу висловлювати свою думку й поважати думку інших, виробляти індивідуальний погляд на речі, виховую почуття власної значимості, формую активну громадську позицію.
Немає коментарів:
Дописати коментар